Яка чудова краса в осінь!
Зацвіли золотом дерева.
А я, ще літом живу досі
де днина чисто кришталева.
Я йду осінніми стежками
Ще усміхається Листопад.
Тішить солодкими думками
Частує яблуками мій сад
Я вже не та, що була колись
Осінь розмалювала коси.
О, літечко до мене озвись!
Подаруй душі - небо просинь.
Тополя коси розпустила
Постригла їх під каре - осінь.
Немов би птаха сизокрила
Чекає сонце при дорозі.
Закружляло багряне листя,
Вниз опадають роки мої.
Клен співає тополі пісню
А я шукаю сліди твої.
Вже не тішить - осіння краса
Хоч на календарі літній час.
І думками лину в небеса
де океан зір сяє для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2021
автор: Чайківчанка