щодня на світанку хтось робить за взором
серце таке саме, як моє.
він робить це за мистецтвом
та наукою давніх зулусів-фантастів,
щоб встановити надійний зв'язок з планетами
й зірками в зручний та безпечний спосіб:
бо навіть ці, що виготовляються
з космічних металів, згоряють за день.
нехай же моє, народжене з праху, буде
завжди зі мною. я берегтиму його,
мов безцінну святу реліквію,
у власному тілі там, де й моя душа.
настане призначений день –
я передам його в спадок,
благословивши, дітям:
ось моє серце – шануйте його.
люба, не бійся: навіть коли цей світ
розтане, мов іній під вранішнім сонцем,
чи його розмете, ніби купку пороху, вітром,
я буду з тобою, бо я – твій друг
a day laye, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=z2ETeRM4aQQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: mayadeva