Все порівну - і золота і срібла,
Кудись поділась зайва суєта...
Ранкова тиша стала біла-біла,
А ще ж була недавно - золота...
Цей листопад уміє дивувати,
У візерунках листя аж дзвенить.
Аж боязно на стежечку ступати,
Щоб не сполохать первозданну мить!..
...Зимовий дух свої принади має,
На іній перетворює росу.
І подих неба серце відчуває!..
...Яке ж це щастя - бачити красу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: majra