ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ І В ЛИСТОПАД!
А мої роки, як осінь золота...
в багрянім листі замріяний сад.
Злетіли птахом літа, літа, літа...
перші морози холод в листопад.
А юна осінь ,це полудень життя,
ще не вечір тільки надвечір'я.
О, скільки пройшла доріг стерла взуття
Живу,мріями поміж сузір'ям.
Злетіли роки журавлями у даль
Опадає із віт жовте листя.
Меланхолія несе в душу печаль
Важко одній, коли осінь пізня .
Час нам розпалює в каміні дрова
Вже сонечко низенько сонцепад.
І на кленовім листі пише слова:
Що життя прекрасне і в листопад!
Красуня осінь розмалювала світ
Ниткою мережить все навкруги.
І вплела троянду до золотих літ
Цвіте, ще квітка з божої руки.
Душа благає сонця неба просинь
А пливуть дні за днями в тумани
Час посріблив осені рано коси
Завтра зима троянда зів'яне.
Поцілує перший морозець в щічку
І квітка навіки засне у сні.
Згорить листя...впаде, як зірка в нічку
Мій cлід заметуть сніги на землі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: Чайківчанка