Жолудь, ще не дерево, але потенційний дуб.
Містить у собі форму привітного дерева,
Що керує його розвитком, щоб бути дужим.
Швидкою причиною росту є життя. Веде...
Сила - в собі. Так було одвіку, так і буде...
Жолудь неусвідомлено хоче стати дубом.
...Проросте, як паросток у світ, відкрива судьбу.
І мою... Зустрінемось, коли поруч я пройдусь.
Спить дуб у зародку, жде свого часу рослина.
Під вітрами, сонцем, дощем вона розів'ється,
Викине листя, розгорнеться вся верховина.
Крона розляжеться - радість у вічі поллється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: Маг Грінчук