для мене співають прекрасні предмети
всі хором, ніби церковний хор
чи установчі збори річок, озер та морів,
що відбуваються шляхом голосування.
радуйся, земле! ти, що була під загрозою,
тепер під моєю рукою в озброєній рукавиці.
софістика й еквілібристика – мої родові чесноти;
кити, їжаки та равлики – мої святі листоноші.
моряки на морі впали в забуття,
і вшановують тіні забутих предків.
вона невдоволено кривиться; бачу в її очах
її знамениті вогники, що втихомирюють хвилі.
вранці ми сходимо на корабель,
і гуляємо, як щасливі прочани,
що прийшли вже, нарешті, до нашого літа.
стриж над водою літає низько,
вказує нам пливти без поспіху по кривій.
світанок, подібний до гостинного бургомістра,
старається нас привітати в якнайпривітніший спосіб.
володарю хмар, ми – вдячні і надзвичайно зворушені,
втішені та заспокоєні до глибини душі, –
маємо намір лишитися тут навіки
the pilgrim's tale, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=2FfsqI24OyY
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2021
автор: mayadeva