Хлібороби... Щедро оспівана ця праця людська.
Кинуте у землю зерно стає колосом, дивом.
Щедра ниво, будь завжди між щасливими щаслива.
Тішить життя буйнимі врунами "запарка" така.
Тихо в небі, тихо в полі, бо урожай в коморі.
Стелиться наступний, зеленіє, ділиться теплом.
Він чекає сонця, людського догляду, вологи.
Хочеш помріяти - досить простору, як у морі.
Від жниварського серпня жде хлібороба надія.
Силу своїх рук, натхнення душі віддав він землі.
І не знає в думах своїх перепочинку про хліб.
На своєму місці людина, та вдячна чи мрія!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2021
автор: Маг Грінчук