Чи є там угорі, над нами, життя - не знаю,
Але добре бачу - райська краса тут на Землі.
Травинка, вицілувана сонцем, - горда струна
І легка, мов подих, як павутиння - чутлива...
Вона спокійно колишеться навіть без вітру.
Обнявшись притаїлись росинки з стеблинками,
Поблискують, наче сльозинки, ласкаючи світ.
Притягує око, не фальш,- краса більш, чим колись...
Здається, незримі ноти повисли, ще дзвенять.
Співають і утверджують усім право жити!
Блаженствуй, людино! Планета-Земля - благодать.
Тож своєчасне кожне чесне слово. Повчає мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2021
автор: Маг Грінчук