Моя рідна, солов'їна,
мово барвінкова.
Де ще є така вимова,
глибока й чудова.
Серцю люба, материнська,
роса світанкова.
Діда - пращура колиска,
рідна моя мова.
Тобі в простори злетіти,
ноти солов'їні.
Будеш вічно пломеніти,
крилоньки чаїні.
Гордість неньки України,
серденьку волога.
Сік у кетягах калини,
даруночок Бога.
Ясне сонечко в зеніті,
поле з чебрецями.
Ще гримітимеш по світі,
своїми піснями.
Моя доля, люба вдача,
зоре вечорова.
Моя мово... ти найкраща,
свята й загадкова.
Приспів:
Мова Вкрайни - то мами любов.
Вона в хвилях дихання вібрацій.
Приголуб найспівучішу з мов.
Вона сину... в стократі віддячить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2021
автор: Волиняка