Поміж  хмар  ясніє  просинь,
Сонце  злата  не  шкодує,
В  черевичках,  модних  осінь,
Скрізь  містки,  листям    будує.
  Нині  нічка  просльозилась,
Жовті  фарби  посіріли,
Тож  водою  земля  вмилась,
Де  –не-де  краплі  яскріли.
  Як  розсипане  намисто,
  Мерехтіли  веселково,
На  калині,  урочисто
Кегли  сяють  світанково.
Он  синичка,  вже  на  гілці,
Ціт-те-те-  мов  привіталась,
До  заблудшої  мокриці,
  Й  веселенько  розгойдалась.
  Хоч  і  вогко  й  холодненько,
Та  втішає  тепла  днина,
Іще  ж  сонце  височенько,
Тож  зігріюся,  я  нині.
                      
                                06.11.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2021
автор: Ніна Незламна