В очікуванні грози
Із проливним дощем в достатку
Де грім так б'є, що й догукується до землі,
Як чоловік пробуджує зі сну кохану.
Світло темряву на мить розітне
Так небо погляне швидко і ясно,
Та хіба ж той погляд хтось розбере,
Хіба що рівна йому, чорноволоса кохана.
Він її в свої обійми візьме
Вона ж цього тільки чекає
Між ними на мить цілий світ завмре
А опісля щорічне життя світання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2021
автор: Сильчук Назар