елегія
Ой літа мої літа,
Не летіть так швидко,
Дні із Сонечка світань –
Аж з дитинства нитка...
По́лоси життєві шлють
Небеса й самі ми,
Творимо ще й кажем – будь!
В цім театрі мімів.
Як й осіння заметіль
Срібла листу й злата –
Сипле килими, покіль,
До життя палати.
Радість – найцінніша суть
В серці поряд з Богом
І любов не проминуть,
Йдучи монологом...
05.11.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2021
автор: Променистий менестрель