У саду вишневім загубилась осінь,
Відшукать чарівну я не можу й досі,
Загляну в гайочок, може там притихла
Де стоїть калина ще зовсім не стигла
Але там немає, лиш її слідочки,
Де встеляла листям ніжно килимочки,
Тож пройдусь по стежці у лісок-заграву,
Може відшукаю осені появу
Ось уже лісочок, дивина-поляна,
Поряд ще струмочок виграє сопрано
І вже бачу пані, тихо так здригнулась,
Глянула у вічі. ніжно посміхнулась
І тепер в обіймах милі дві панянки,
Зустрічаєм разом дивовижні ранки,
Я дарую мову, чарівні рядочки,
А вона із листя стелить килимочки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик