Привіт, листопад, красеню кароокий!
Я бажаю - сонячної осені тобі!
Окутав туман океан синьоокий
Шукає мій зір прекрасні миті золоті.
О ,мій птаху милий, листопад, листопад!
Я так не хочу іти до лютої зими.
Поверни, мої молоді літа назад!
Де колись в саду цвіла вишнею для весни.
Іду осінніми стежками в листопад
Насолоджуюсь у барвах красою землі.
Випромінює до сонця бурштином сад
Купаюсь у чудовій неповторній красі.
Листопад в саду озолотив крони дерев
дарує кленове жовте листя в руки.
Вітерець реве немов би розлючений лев
Розганяють хмари сиві дуби, й буки.
На вагу золота є погожий божий день
Життя бистрою рікою кудись біжить.
Ще не натішилась... не доспівала пісень
Так хочеться в осінній казці вічно жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2021
автор: Чайківчанка