Не сьогодні і не вчора
Стала осінь, жовточола,
Кожен лень мастила коси,
Мила їх у чистих росах:
То наллє дурману в тишу,
То тумани поколише
На своїх прозорих водах,
Помилується й на вроду.
«Ну, хіба ж я не красива?–
Верби запитала сиві.
Ті ж кивали головою:
«Ти найкраща! Бог з тобою!»
24.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2021
автор: Ганна Верес