Наше життя одні хрести й могили,
Воюємо під власний біль і страх,
О, Боже наш, що ми не так чинили,
Що душі наші топляться в гріхах?
Цвіт нації кладе життя на Сході,
Хвороба модна нас бере в полон,
Трактує беззаконня свій закон,
А хто жирує, тому з рук все сходить.
Вакцинувати б нас усіх любов'ю,
Та хоч би раз від зради та брехні,
Наповнити серця новою кров'ю,
Чи неможливе мріється мені?
Ми перестали розрізняти правду,
Гріха не боїмося, - що нас жде,
Кому життя довірили і владу,
Куди ж нас всіх зневіра приведе?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2021
автор: синяк