Святий Грааль поснути не дає.
Це ж «сьорбнув «сотку»» й можна вічно жити.
Коли писали: Кожному своє… –
земля іще не знала московитів.
Пізніше мокші збудували Кремль,
внесли поправки до законів Божих.
І вийшло так: тепер твоє – моє,
по-іншому і думати не гоже!
Хто мислить – розпинають за гріхи.
Свободи хочеш? З каменем під воду.
Повторюючи, певно, для глухих:
«Я старший брат єврейського народу!».
Грааль тепер по-модному – гранчак
«свята вода» – 0,5; 0,7 і літра.
Одного тільки не збагну ніяк:
для чого безголовому макітра ?
29.06.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Микола Соболь