чим ми заповнимо порожні місця,
де піняться хвилі голоду?
ми вирушимо за море, море пустих облич
відкривати та винаходити нові й ще новіші овації.
можливо, для цього треба купити нову гітару,
а можливо, й нову, дорожчу та більш потужну машину.
а може, для цього треба працювати вночі та вдень?
а може, втручатися в кожну п'яну бійку по всьому світі?
а може, не вимикати світла, коли виходимо?
можна ще кидати бомби в багатолюдні натовпи;
можна робити екскурсії в чорнобиль чи навіть в росію.
можна перехворіти на всі відомі хвороби,
й поховати самих себе на кожному цвинтарі світу;
ну, розбивати вітрини й перекидати урни;
надсилати цукерки та квіти президентам та королям;
можна впасти в пияцтво й наркоманію аж довіку;
відвідувати психологів, священиків та шарлатанів;
відмовитися від м'яса й від пообіднього сну;
придбати й тримати в нелюдських умовах
кілька десятків рабів; дресирувати слонів;
влаштовувати нелегальні щурячі бої без правил;
заповнити хату з підвалом та горищем срібними доларами,
– чи закопати скарб, і потім з великою помпою,
з репортерами та глядачами, раптом його знайти?
скирдувати й копичити беззмістовне тупе дозвілля?
– ми готові на все, коли не знаємо, що робити;
в такій от безвиході, в цьому глухому куті
люди повинні напружено думати, й винаходити різні способи,
як їм поправити популярність і втриматися нагорі
what shall we do now, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=x5pVBQ-21mk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: mayadeva