embryo

вся  любов,  що  я  відчуваю  –
це,  власне,  я  сам  і  є:
м'ячик,  маленька  кулька,
зовсім  новенька.  ти  теж  не  стара,
та  я  –  ще  новіший.
потребую  та  вимагаю!
теплого  сяйва,  місячного.

зрозумій  мене  правильно:
тут  трохи  затісно.
сиджу  тут,  нудьгую
аж  від  початку  часів.
коли  я  побачу  всесвіт?
хочу  побачити  все,
щоб  все  оцінити  належним  чином,
і  внести,  можливо,  якісь  вдосконалення.

бо  звідусіль  я  чую  дивні  звуки:
немов  би  щось  там  хлюпоче,
булькає  та  циркулює;
ну,  а  стосовно  світла:
чи  й  там  воно  все  червоне?
я  хочу  сказати:  червоне  світло
не  врівноважує  нічної  чорноти.

мій  світанок  –  вже  близько.
я  впевнений,  я  відчуваю,  –
мене  аж  змучило  таке  передчуття.
я  завжди  казав,  що  потребую
більше  простору,  більше  світла
й  більше  всіляких  вражень:
теплого  сяйва,  місячного!
шепочи  мені  колискової,
а  я  незабаром  вийду  надвір,
щоб  побачити  небо  нарешті

embryo,  pink  floyd
https://www.youtube.com/watch?v=Tsd2GSK80vs

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2021
автор: mayadeva