Ой, як важко стало жити,
Шматок м`яса не купити,
Всі патіжки - тиснуть шиї
Тонеш ніби в чорториї.
В душі туга…. Недостатки,
Не дають ночами спатки,
Вже вклонивсь жінці і Богу,
І відправивсь у дорогу.
За кордоном заробітки,
Щоби й вам, достатньо дітки,
А дружина, як вдовиця,
Дуже гарна молодиця,
У подушку сум ховала,
Часто ( мужа) виглядала.
Його серденько чекало,
А грошей, увесь час мало,
Без інтиму кепське діло,
І не раз страждало тіло,
В повний місяць, аж волає,
Та не зрадить, бо кохає…
Минав час… роки збігали,
Чи жили, чи існували,
Зірка сяяла зарання,
Виглядала до світання.
Ну нарешті… тепла зустріч,
Голубки… всілись пліч - о –пліч,
Та чому ж тут веселиться,
На висках сніжок сріблиться.
Темна нічка… скрип перина,
Тож чека, мліє дружина,
Чи проснуться всі почуття,
За мить згасли, як та свіча.
Ніби згар… стиснуло горло,
Гіркі сльози, то не порох,
Іх подушка приховала,
І дружина… задрімала .
В душі розпач, де ж та сила?
Чужина занапастила,
Втекли мрії.... небесами,
Що ж ти доле, твориш з нами…
( чорторий - великий вир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Ніна Незламна