Отак собі навчитися мовчати.
Дивитися на клен, що за вікном
знімає з себе поруділі шати,
посьорбуючи вересневий ром.
Отак собі пускати легко мимо
усе пусте й не варте ліхтарів,
котре жадає гримати дверима
не тільки тут, а навіть угорі.
І міряти настоями секунди,
настоями з цукрованих суниць,
коли здурілі з нелюбови люди
пірнають в чорне листя долілиць.
І берегти кожненьку краплю неба,
й того, що у вікні, і у душі.
Кому ж бо цього марнослів'я треба,
коли на тім'я падають дощі?
Отак собі пізнати силу тиші.
Дивитися на клен, що за вікном
уже і сам потроху пише вірші,
посьорбуючи вересневий ром...
28.09.21 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2021
автор: Леся Геник