the post war dream

скажи  мені  правду:  скажи,  чому
вони  розіп'яли  ісуса?
я  вірю,  мій  тато  помер  через  те,
що  сонце  зійшло  на  сході.

хто  то  був?  то  була  ти  чи  я?
я  пив  забагато  імбирного  пива
й  дивився,  дивився  свій  телевізор  –
он  воно  в  чому  ти  звинувачуєш
невідомо  кого,  але  дуже  серйозно!

скажу  вам  відверто:  якби  не  японці
були  віртуозно  тонкими
в  будівництві  своїх  контейнеровозів,
наші  верфі  на  strand  та  сlyde
працювали  б  на  повну  потужність.

гай-гай,  та  тоді  б  їм  було  не  весело,
дуже  невтішно  в  родинному  колі,  і  зовсім  не  мудро,
споглядаючи  сонце,  що  сходить  над  фудзіямою,
планувати  бридке  самогубство  –  так,  бо  його,  до  речі,
даремно  та  безпідставно  романтизують  поети.

господи,  що  ми  накоїли?  maggie,  ти  чула?  скажи:
що  ми  зробили  з  англії?  як  це  виправити?  якби
ми  кричали  на  всіх  роздоріжжях,
що  вранці  потрібно  каятися,
чи  стало  б  це  нам  за  виправдання?

я  сумніваюся.  maggie,  тому  й  кричу  тобі  тут:
всі  повоєнні  мрії  потонули  в  споживчому  побуті

the  post  war  dream,  pink  floyd
https://www.youtube.com/watch?v=PRJia6v6mf4

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: mayadeva