день за днем кохання вицвітає,
мов прапор британії під дощами та сонцем.
щоночі ми вдаємо незгасну юнацьку пристрасть,
але я вже потроху стаю старим,
і ти вже потроху стаєш холодною.
ніщо вже не тішить так, як колись.
і я відчуваю, як настає моя чергова погибель:
вона така холодна,
як лезо, що 10 діб пролежало в холодильнику;
вона стискає так, ніби гумовий джгут;
а гримить в моїх вухах, мов барабан на похороні.
метнися до спальні, кохана: там у валізі під ліжком
десь має бути моя стара дідівська сокира.
але якщо боїшся, краще сиди й мовчи.
ти ж знаєш: таке буває неминуче періодично,
просто поганий день в космічному календарі.
можеш, коли схочеш, подивитися
телевізор, загорнувшися в криваве простирадло:
тоді ти уявиш себе в пустелі увечері край дороги,
а дорогою мчить диявол вогнедишним страшним мотоциклом.
а може, ти хочеш навчитися літати, мов біла голубка?
а може, ти зголодніла? ти сиди, а я приготую.
не бійся: я передумав. якби я пішов, ти миттю
викликала б поліцію, й тобі настав би кінець,
тоді настав би кінець, і я перестав би мучитися.
чому ти тікаєш знов? ти ж знаєш: таке буває,
коли чоловікові сумно, й він хоче померти сам
one of my turns, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=NLWEpS5ixO8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2021
автор: mayadeva