Налий мені рому із льодом,
я хочу тобі розказати,
Дністер, як несе свої води
крізь вічно зелені Карпати.
Як ранок його пеленає
в тумани осінньої мжички
й далеко десь, за небокраєм,
він плавні напоює звично.
Дарує човнам свої хвилі,
веселці – водицю на барви…
І зорі обтрушує стиглі
спиваючи місячне сяйво.
23.05.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2021
автор: Микола Соболь