Звучала скрипка, аж бриніли струни
Десь вересень співав про осінь юну,
Туман долинам приміряв вуаль,
Помандрувало літо в синю даль.
Вітри колишуть тонкі павутини,
Скрізь зашарілись ягоди калини,
Спадають роси цій землі в долоні,
Гуртом притихли квіти на осонні.
Перину хмар збиває хтось на небі,
Душі та квітам є в теплі потреба.
Природа, що готуєтьсядо сну,
Щоб згодом нам зустріти тут весну.
Як гарно скрипка соло виграє,
У цій порі казкове щось та є,
Спинилась мить, лиш музика звучить,
Скажіть, і як цю осінь не любить?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: синяк