Пробач мені, серце, я знову самотня.
Він десь, а я тут, і мабуть, незворотнє.
Я згадую рук його дотик раптовий.
Пробач мені серце мій настрій ледовий.
Туга застила і всі фарби, і звуки.
Хоч дні вересневі у щастя перуках.
Затихла мелодія, сонце сідає...
Ах, серце моє, я без нього згораю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2021
автор: Оксана Квитка