Конвалії

Ні  чудес  тобі,  ні  аномалії
у  тумани  вкутані  світанки.
Білосніжні  розцвіли  конвалії
і  дурманять  ароматом  п’янко.
Заблукав  би  в  лісі  поміж  соснами,
але,  як  зробити  це  не  знаю,
як  напитись  чарівними  росами,
ніжними  перлинами  розмаю?
У  свічаді  неба  загубитися
і  забути  біди  всі  на  світі.
Розпустили  ніжно-білі  китиці
аромату  неземного  квіти.
12.05.21р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2021
автор: Микола Соболь