Ніжний водевіль

Шепотіла  зірка  в  небі,  шепотіла,  як  колись,
Щоби  мрії  і  бажання  у  родині  всі  збулись,
Заглядала  тихо  в  вічі  дивовижністю,  як  сон,
Доторкалася  до  личка  милим  образом  долонь

Шепотіла  та  й  гадала  у  зворушну  світлу  мить,
Щоби  мрії  і  бажання  неодмінно  всі  збулись,
Дарувала  дивні  чари  тихим  сяйвом  в  тишині,
Милувала  ніжним  шармом  в  недосяжній  вишині

Милувала,  чарувала,  ніби  осені  краса,
А  за  нею  уявляла,  як  бриніла  там  роса,
У  полоні  неповторнім  де  у  обрії  думки,
Скоро  в  ніжнім  водевілі  закружляють  всі  листки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик