Вечоріло уже... Все лягало спочити...
Дивовижних хвилин, як же їх не любити,
Ніби місяць поклав у колисочку зорю
Та любов'ю приспав найпрекраснішу долю
Колихав-колихав та співав колискову,
Гарний голос він мав і до того ж і мову,
А небесна краса обіймала, як мати,
Вечоріло уже і лягало все спати
На гіллячці листок теж дрімав в насолоді
І у чарах квіток шепотів щось природі,
А вечірній пейзаж солодив квітом м'яти,
Все в дрімоту схиляв, щоб ішло спочивати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик