Я милу колисанку сплітала із перлин,
До неї додавала ще росяних краплин,
А потім обіймала любов'ю і теплом,
Щоб ніжно забриніла усміхненим чолом
Сюди і синь небесну накинула, як шаль,
Сплела з хмарок біленьких привабливу вуаль
І ніжно поєднала із звуками краси
Та відблиски весняні залишені, як сни
Мотив взяла від птахів, їх дивно милий спів,
Ліричність і натхненніссть з своїх душевних слів
І мила колисанка, як чарівна краса
Засяяла зорею, як ніжні небеса
І ось звучить і грає, як ніби дивосвіт,
Чарівності такої не чула безліч літ,
Тепер співати буду і сину, і доньці
Та з радістю збирати щасливі промінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик