Відчинені брами до лісу.
Стежки – на долину, ставок
Серпанком в жоржинному місці
Будинок зійшов з огірок.
…Тут, дівчині, часом – аж моторошно…
Бо тільки, як йде кавалер,
Лісни́ці* з туманів непрошених
Беруть його в коло химер.
…І дівчина з хати ще таткової
Доріжками в гори і хащі
Шукає щоранку відгадку
До загадки долі путящої.
Лісниці ж, на очі показуються
Лиш хлопчикам й чоловікам.
Та їх відчуває, смугастих,
Коли геть прозора рука
Береться за одяг й прикраси ,
Аби розглядіти, у чому
Сьогодні виходить квітчаста
Весела і завжди без втоми.
…Лісницям подобається
Дівчи́на губ, ягід і хвої.
Й міркують її - у болотницю
До себе завести, сестрою.
…Й сьогодні чутки - різні збуджені:
Хто перший захопить красуню -
Чи парубок ще неодружений?
Чи тіні та вільхові будні?
08.09.21р.
*Лісниці - у слов'янській міфології злі духи, які обирають собі образ дівчини, яка подобається якомусь юнакові. Приходить до хлопця, коли йому вдев'яте присниться його кохана і він нікому про це не скаже. Лісниця чіпляється до хлопця до кінця його життя. Якщо лісниця причіпиться до вівчаря, то його вівці будуть пастися повсюди, але завжди приходитимуть назад і ніяка звірина не роздере їх. Якщо лісниці причіпляться до когось, їм потрібно розповідати казки, бо вони страшенно цього не люблять.
Своїх дітей люблять ночами підкидати поліжницям (підміни), а їхніх забирати собі.(Вікіпедія)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2021
автор: Юхниця Євген