Летять, курличуть прудкі журавлі
У далекі й незвідані далі.
Вже паморозь крокує по ріллі,
Осінь вдяга барвисті коралі.
Жовте листя падає додолу,
За обрієм сховалась дорога.
А мрії пройшлись по суходолу,
І втекла кудись оця знемога.
Одна мить, завітає падолист,
І волосся більше пофарбує.
Зріле життя має свій сенс і зміст,
Наша мудрість золотом карбує.
Зайду у сад, там весело мені,
І пташка дивовижно співає.
А скрипаль грає романс на струні,
Все кругом радіє, оживає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Віктор Варварич