Як хочеться дуже побути дитятком,
Таким неповторним, малим янголятком,
Щоб любо погладили татко та ненька,
Хотілось відчути, що я ще маленька
Та знаю, не буде такої хвилини,
Роки не вернути до кроків дитини
І вже приголубить не зможе і ненька,
Вона в іншім світі, а я вже саменька
І татко ніколи мене не обійме,
Лише вітерець із дитинства повіє
І стиснеться серденько щемно від болю,
А так же хотілось хоч тріщки любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик