десь далеко, далеко є шлях, шлях.
ах! люди чули, як він сказав, сказав:
ах, я знайду цей шлях, шлях!
незабаром настане цей день, день.
буде зроблено дещо, дещо,
і ось космічний корабель нарешті
сів на стовпі вогню у визначеній точці,
і встановив контакт з людством у mildenhall.
нарешті! зараз! настав запланований час, час!
час це осмислити, час бути і все усвідомити.
це бачив carter, батько малого carter,
він усвідомив цей шлях, що йому відкрився:
це йому відкрила космічна жива душа
hereward нестулиока, будильника невсипущого.
матінко рідна! щось мені вскочило в око,
чи щось там на небі, небі, чекає мене, мене?
клацнув замок; зовнішня кришка люка
поволі відійшла; і всі солдати зойкнули:
бо там у тому люці постала, вся розперезана,
з розпущеними косами lucy-in-the-sky!
о, чи міг ти колись таке собі уявити?
ніхто не міг промовити ні слова, та я скажу:
скликаючи всі космічні потуги,
він напружився весь з голови до ніг, –
він світився, немов електрична лампа,
і по щоках йому текли психічні еманації
let there be more light, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=fcFrivOpCwc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: mayadeva