Чи ти знаєш сьогодні, людина,
що твій статус і місце твоє
як особу і громадянина,
влада наша безжально псує?
Ти для неї лиш фізособа,
яка має свій номер – код,
зі скріншотом від ніг до лоба
де посередині ніс і рот.
Ти, як раб, мусиш працювати,
та лишаєшся сам боржник
і тоді, коли йдеш вмирати,
бо в реєстрі твій код ще не зник.
Чи ти знаєш про те, людино,
що для влади твоє ім’я
і твій номер-код – все єдино,
які носить особа твоя?
Як особа, ти лиш на папері –
юридично-правовий акт,
якій вказують скрізь на двері
і вимагають тримати такт.
Фізособа ти, мусиш знати:
для держави ти лиш об’єкт,
який треба перевіряти
(хоч і записано, що суб’єкт!)
Ти упевнена ще, людина,
в тім, що твій генетичний код
і усмішка твоя – єдина,
і що сам представляєш народ;
що народ є джерелом влади,
а не родич, чи кум, чи сват,
і що наші так звані «ради»
обирає лиш електорат?
Ти і я – усі громадяни –
населення многолосе,
та позбудься цієї омани,
поки втрачено ще не все!
Ти – Людина! Ти маєш гідність,
яка вище законів всіх,
для яких має бути рівність
всіх без винятку, бо то ж гріх.
Ти – Людина, і маєш право
вибирати обов’язок
коритися владі в державі,
чи змінити її не в строк.
Ти ж Людина, а не особа,
не тварина, чи індивід,
чи природи невдала спроба, –
ти продовжуєш людський рід!
Не давай себе ошукати
а ні владі, анікому,
бо в майбутньому може статись
що опинишся в світі рабському.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2021
автор: Павло Коваленко