31 серпня минає 7 років, як в зоні АТО загинув наш синок
- Малянівсьий Василь Іванович (06.01.1991 р. - 31.08.2014 р.)
Сьогодні плаче білий світ,
А сльози падають дощами...
В цей день минає вже сім літ,
Як син уже не поміж нами.
О Боже! Я в черговий раз
До тебе тягну в небо руки...
Чому забрав дитину в нас,
Лишив нам горе й вічні муки?
Чим завинив тобі боєць?
Він ще не встиг і нагрішити,
А вже такий зустрів кінець.
Він міг би довго з нами жити.
Єдиний був у нього «гріх»
(Й гріхом не можу це назвати):
На схід пішов за нас усіх,
Аби країну захищати.
Бо Україна нам - Свята
Земля, прабатьківська, рідненька!
Разом живемо як сім’я.
І Україна усім - Ненька!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Ольга Калина