В однім класі мудрий вчитель
Учнів всіх навчав.
Як розв'язувать рівняння
Він їм показав.
Клас уважно дуже слухав,
В зошити писав,
Лиш Іван косу до парти
Сусідці в'язав.
Зрозуміли усі учні,
Склали алгоритм.
А Іван уже сусіду
Показав язик.
Два рівняння учні сміло
Розв'язали самостійно.
А Іван у цей же час
Майстрував якийсь каркас.
Вчитель весело поглянув,
Учнів запитав:
"Чи є, діти, у вас питання,
Хто ще не пойняв?"
" Зрозуміли всі. чудово,-
Каже вчитель -Молодці!
А тепер Іван на дошці
Зробить висновки прості!"
Вийшов Іван до дошки сміло,
Крейду в руки взяв,
І рівняння, що на дошці
Довго розглядав.
І подумав:"От улип...
От тобі й попався".
П'ятірнею лоба витер,
За рівняння взявся.
Він його і так, і сяк
Розглядав очима,
І руками його гладив,
Дістав і плечима.
Як розв'язувать його
Наш Іван не знає,
На сусіда і сусідку
Скоса поглядає.
А ті дивляться на нього,
І сміх їх аж душить,
Може видумщик Іван-
Те рівняння вкусить.
"Ну ж мо,ну ж мо, ну,Іван,
Не хитре ж рівняння.
Як же будеш ти рішать
Домашнє завдання?"
В кожнім класі певне є
Отакі Івани.
Не навчились розв'язать
Жодного рівняння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2021
автор: геометрія