Хто ж ти тепер?
Ти поспішаєш сьогодні у сутінки жваво.
Себе без жалю вбиваєш, хоч не маєш права.
Давно набридло жити, потурати людству.
На кшталт добра і світла вмить обрала паскудство.
Забула про любов, ненависть забобонну.
До серця прийняла отруєних слів тонну.
Змінила образ свій на гріх-повійкуватий.
Даруєш тіло всім, не визначаєш плати.
Хто ж ти тепер? Розбещена? Безкрила? Скорена?
Що бруду віддала життя і ним спотворена?
Давно вже мріяла, колись, зостатись чистою.
Останнє кажеш перед Богом: „Чи я вистою?”
14.10.04.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9232
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2005
автор: Vilna