Ти відчував, як ніжно будять ві́рші?
Як зріють ще не скошені думки́…
І морок ранку робиться світлішим,
й наповнюються римами рядки…
Солодкий сон, а вірш іще солодше,
бо на світанні не слова, – меди.
Тож дякую тобі, великий Боже,
що з римою спілкуюся на – Ти.
23.03.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2021
автор: Микола Соболь