В обличчя усміхнуться, плюнуть в спину.
А, що поробиш? Треба. Етикет.
Чом кривишся, мов кислу журавлину
тобі упхали в рота? Не секрет:
цинічнішими нині стали люди –
своя сорочка ближче до грудей.
Один лиш крок від слави до огуди –
та прихистку не знайдеш між людей.
Клінічна смерть, чи скін* душі страшніше?
Здається, з глузду з’їхав білий світ.
Читають люди реп, ніяк не ві́рші.
А хочуть щоби скрес духовний лід.
21.03.21р.
*Скін – смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2021
автор: Микола Соболь