Хто приймає війну на клітинному рівні,
той приймає й коня троянського,-
дерев'яного ідола, з потрійним дном, небезпечного...
Хто приймає війну в будь-якому вияві зненависті,-
нехай готується впустити на обійстя гадюк зі смертоносним оскалом.
Приймаючи її, стаємо знаряддям. Об'єктом. Жертвою.
Або ж обдуреним генієм.
Але не Силами!...
Не Хорами!...
Не Владами!
20.08.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2021
автор: Іванюк Ірина