що я можу сказати, коли вже не маю слів?
ти намагаєшся зробити щось відчайдушне,
але навіть гроші мене не викуплять
з цієї моєї халепи.
виховую та наставляю таких дітлахів, як ти,
відколи покинув батьківську хату,
й подорожую світом.
тепер я здаюся собі спантеличеним:
як я можу когось повчати,
коли сам потребую поради?
я створив невеличку чудову організацію,
і доклав всіх зусиль, щоб вона працювала.
тепер ти просто йдеш, бо тобі начхати.
я маю що дати цим людям,
тому я не йду. все просто:
час копати глибоко, й вирити всі трупи.
ти ще тут. коли хочеш вийти
з цього содома живим, залишайся та бийся.
ти завжди перекручуєш мої слова – не треба,
хоч і маєш якісь свої темні для мене причини.
думаєш, знаю про тебе все, але це – ще не точно:
знаю лиш, маєш свої особисті нікчемні клопоти,
й здається, вони щодня докучають тобі все дужче.
це правда? я чую, плачеш ночами й скиглиш,
а на люди виходиш, мов справжній
геройський шибайголова:
моє життя, мовляв, оцінено в одну угорську рупію.
– це дуже сумно, справді. такого б не стерпів ніхто.
я маю що дати цим людям, тому я лишаюся з ними.
надходить гаряча пора: копати картоплю й трупи.
а ти, якщо хочеш вийти з цього содома живим,
так само лишайся, й борися
не за гроші, але за правду
stand and fight, rainbow
https://www.youtube.com/watch?v=fGi5xwEo6jQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2021
автор: mayadeva