Вже врожаї везуть із поля,
Й садки наповнені плодами...
А ми до Храму,як до Бога,
З яблуками йшли і ще й медами...
У день цей і сніп,як первоплід,
І квіти теж несли до Храму,
Шипшину і жолуді, і глід,
З добром,водою і свічками...
А вже після Богослужіння,
Люди мінялися дарами,
Любові сповнені й терпіння,
Добром наповнені й думками...
Як поверталися із Храму,
Містяни ми, чи то селяни,
З"їдали яблука з медами,
І запивали їх винами...*
А після Спаса піст два тижні,
"Спасівкою" його назвали,
В осінньо-літньому сезоні,
Всі шани Богу віддавали...
Це свято Спаса - нерухоме,
До Різдв"яних кругів належить,
Преображення це Господнє,
І Бог із неба усе бачить...
Щоб жила Правда в нас і згода,
І щоб любові більше стало,
Учора, завтра і сьогодні,-
Добро завжди перемагало...
Та нам усім давно відомо,
Якщо любові більше стане,
Тепло, Добро й Дари Природи,
Жаль між людьми цього замало...
Дома ми молимося Богу,
Цьогоріч не йдемо до Храму,
І просим дуже просим в нього,
Відновить силу, Волю й Правду!..
*Їсти яблука з медами і запивати їх винами,
щоб садовина вся родила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2021
автор: геометрія