[b]А[/b] я кохаю в мріях й наяву,
[b]Я[/b]к мила Мавка лісові простори,
[b]З[/b] любов'ю й теплотою бережу
[b]Т[/b]ендітно, обіймаючи всі доли.
[b]О[/b]хоплюю ті миті і місця,
[b]Б[/b]оюся щоб чарівність не прогавить,
[b]О[/b]х, як люблю прекрасне я життя,
[b]Ю[/b]рбою захопити та прославить.
[b]П[/b]олину в далечінь, забуду все,
[b]О[/b]бійми, ніби крила у пташини,
[b]Л[/b]окоче сонце миле, золоте,
[b]Е[/b]стетно, відобразивши хвилини.
[b]Ч[/b]ому спитає хтось, в чужі краї,
[b]У[/b] височінь таку зовсім незнану?
[b]І[/b] відповім, що на усій землі,
[b]Н[/b]адію збережу одну кохану.
[b]А[/b] у безмежжі де сіяє мить,
[b]К[/b]расою, освітляючи віконце,
[b]Р[/b]адію, що у щасті можу жить,
[b]А[/b] згодом упіймаю промінь сонця.
[b]Й[/b]ого приємно милу теплоту
[b]С[/b]міливо пригортаю, ніби квітку,
[b]В[/b]еличність, як небачену красу
[b]І[/b] ніжністю всміхається лиш влітку.
[b]Т[/b]оркаючи магічно, як росу
[b]У[/b] ранок чарівний і милу нічку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик