У людини живої чимало є страхів,
Стосовно прикрих з ним ситуацій.
Настає поразка як на дошці шахів.
Не поможе час важких медитацій,
Спинити остаточний кінець живого.
Смерть ходить вперто без сенсацій.
Настане час дня, всім тривожного,
Коли сьогодні вже не стане завтра.
Для молодого, або діда старезного.
Фінал кожного попелом стає ватра.
(Терцина)
14 березня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2021
автор: Володимир Кепич