В золотім житті в стиглім колоссі
Назбираю волошок у букет.
Віночок, як зорі у волоссі
Увінчають жіночий силует.
Одягну вишиванку в узори
Всміхнуся мило, як юна весна.
Заховаю чисту сльозу прозору
Явлюся зіркою в казкових снах.
Із невідомості крізь тумани
Прилечу у сад до твого вікна.
Спів пташки немов бальзам на рани
Солодить піснею ніжна струна.
О , прошу літо -зупини час мій!
Нап'юсь краси ,як води з дороги.
Сонячним промінням мене зігрій
В душі розтопи усі тривоги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Чайківчанка