Поведу дорогою кульбаб
я тебе за руку, моя доне,
у житті багато буде зваб,
що готує для людини доля.
Будуть пересуди і суди,
буде щастя і відверте й чисте.
А я хочу, щоб сьогодні ти
в пам'ять квітів заплела намисто.
Нехай гріють душу все життя,
бо весни багато не буває.
Про одне благаю тебе я –
не згуби свої ключі від раю.
06.03.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2021
автор: Микола Соболь