Нема нікого вдома

Нема  нікого  вдома,  зачекайте,  
Я  недалечко,  скоро  підійду.
А  може,  трохи  згодом  завітайте,
Для  вас  завжди  хвилинку  я  знайду.

Посидимо,  розкажете  новини,
Що  нового  у  нашому  селі...
...Минає  літа  друга  половина,
Відсвяткували  врешті  Ілії.

Вже  скоро  Спас  і  яблучка  медові,
Солодких  свят  із  нетерпінням  ждуть.
А  на  стерні  мережки  волошкові,
З  ромашками  і  маками  цвітуть.

І,  слава  Богу,  житечко  вродило,
Тож  будуть  паляниці  й  калачі,
Погоже  літо  світ  підсолодило,
Серпневі  зорі  падають  вночі.

Потрошки  розкриваються  горіхи,
І  сонях  пелехатий  вже  доспів.
...Як  мало  людям  треба  тої  втіхи,
Аби  сусід  сусіда  розумів.

Щоб  не  пішло  злослів'я  поміж  ними,
І  не  мовчали  в  гніві,  як  чужі...
Щоб  не  були  ніколи  ворогами,
І  тільки  квіти  квітли  на  межі.

І  добрий  день  казали  й  добрий  вечір,
Ділили  сум  і  радість  поміж  всіх.
Коли  прийдеш,  щоб  це  було  до  речі,
І  навпіл  розділявся  сум  і  сміх.

Щоб  кликали  хоч  часом  -  до  вечері,
Не  так  поїсти,  як  на  балачки,
Щоб  на  замок  не  закривались  двері,
А  лиш  вставлялись  в  клямку  маячки.
06.08.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2021
автор: majra