Минає не день, а життя.
Стікає у Лету по миті.
Дерева стоять в оксамиті,
де вчора буяли жита.
Чи може здається мені,
що ген ластівки відлетіли,
а світ не такий вже і білий
яким вирував навесні…
10.08.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2021
автор: Микола Соболь