Люблю я квіти:айстри хризантеми,
Фіалки і троянди запашні,
Петунії й мальви, і жоржини,
Тамую з ними болі і жалі...
Я в квітах бачу зриме і незриме,
А їх краса - то досконалий твір,
Позбавлений і фальші, й гриму,
Заполонили назавжди мій зір.
Я доглядаю їх з великою любов"ю,
І розмовляю з ними, як з людьми,
І відчуваю з ними я обнови,
Як перед Богом і перед дітьми...
Заважую в них затишок від бурі,
Долаю болі, смуток й суєту,
І дні здаються не такі похмурі,
І світ перетворюють в красу...
Для них завжди віддать готова:
Свій вільний час і силу всю свою,
Буле краса їх вічна і здорова,
Допоки я у світі цім живу...
на фото мій внук Владислав у моєму розарії
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2021
автор: геометрія